RSS Feed

Неврози у дітей і підлітків

Психология » Неврози у дітей і підлітків

Багатьма авторами доведений негативний вплив тривалої психотравмуючої ситуації в родині на формування характеру та особистості дітей та підлітків (Ейдеміллер Е.Г., Лічко А.Є. Гіндіків В.Я., Кербіков О.В., Ковалев В.В. та ін.). У зв’язку з цим підкреслюється несприятлива роль неповної сім’ї, а також алкоголізму батьків.

Вікові особливості виникнення неврозів у дітей вивчені Г. Е. Сухаревою і Л. С. Юсевич [7], що відзначають більш інтенсивну реакцію дітей до 3 років на зміну обстановки і нові, незвичайні подразники, а після 3 років – на важкі життєві ситуації. Автора вказують на наростання з віком конфліктів внутрішнього порядку, обумовлених розвитком самооцінки, вимогливості до себе і здатності до інтрапсихічної переробки. Ці ж автори розглядають невротичні реакції в зв'язку з народженням другої дитини в родині.

У наступному батьки приводять дитину на прийом по черзі. Поки лікар займається з ним, батько заповнює аркуші особистісних опитувальників. Серед них адаптовані в інституті ім. В. М. Бехтєрєва опитувальник Айзенка, ММРІ, методика «незакінчені речення», фрустраційна методика Розенцвейга; опитувальник Кеттэла, форма С, а також ряд інших методик – опитувальник Кеттэла, форма А; опитувальник Лірі; колірна методика Люшера; опитувальник РАRІ і ін. Після рівнобіжного обстеження дитини і батьків за допомогою опитувальників останні по черзі запрошуються на прийом для збору діагностичної інформації у виді клінічної бесіди чи стандартизованого інтерв'ю. Під час роздільних обстежень зачіпаються при необхідності питання надання психотерапевтичної допомоги тому чи іншому з батьків. Одночасне обстеження дітей і батьків створює кращі умови для розуміння останніми взаємозалежного характеру проблем у родині, а також надає кількаразову можливість для обговорення питань, що цікавлять, та надання індивідуальної психотерапевтичної допомоги.

Унаслідок своїх розбіжностей і особистісних особливостей батьки також не можуть вчасно й узгоджено адаптуватися до дитини, що вимагає індивідуального, емоційно щадного, терплячого довірчого відношення. У результаті в дитини виникають емоційні порушення, що створюють певні перешкоди для наступної адаптації у відносинах з батьками, що реагують на це афективним і суперечливим образом, ще більш не погоджуючись у думці один з одним. Так виникає патологічне коло порушених сімейних відносин.

Якщо небажаність дитини частіше зустрічається в молодих батьків із ще не сформованим почуттям материнства і батьківства, то неприйняття індивідуальності дитини властиве більш «літнім» батькам, що мають домінантні, тривожно-недовірливі і гіперсоціалізовані риси характеру. Якщо молоді батьки прагнуть якомога раніше віддати дитину в ясла чи передоручити його своїм батькам, то «літні» батьки, навпаки, прагнуть ізолювати його від будь-яких позасімейних контактів, у тому числі від шкідливого, з їхнього погляду, впливу однолітків і нерідко користаються будь-як приводом, щоб не водити дитину тривалий час у дитячий сад чи школу.


Установка в мышлении
Для начала определим для себя, что мы называем мышлением. Мышление - психический процесс отражения действительности, высшая форма творческой активности человека. ...

Первая попытка объяснить природу эмоций
Древнекитайские учения о психических явлениях строились на основе организмических представлений, возникших в родовом обществе и в той или иной форме продолжавших существовать в традиционном менталитете. Человеческое существо рассматривалось китайцами как часть космоса, как организм в организме. Полагалось, что психическое устройство чел ...

Психологические регуляторы труда
Система регуляторов человеческого поведения представляет собой сложную психологическую структуру. Центральная задача психологии труда как науки состоит в изучении фактов и закономерностей психической регуляции функционирования и формирования человека как субъекта труда, в создании информационных условий для практики формирования должной ...